Політ у подарунок

Кожний раз дивлячись на небо
будуть згадувати про Вас ...

Перший політ монгольф’єра

Повітряна куля Львів

07.10.1811 року

 

Політ над Галичем

      І в часи Київської Русі, і у середньовіччя людство вабила велич – духовна, природна, державотворча, архітектурна... Перелік уподобаних чеснот не зазнав значних змін досі – велич і тепер у пошані. Більше того, часто вона поряд із нами, але у повсякденній метушні ми не завжди надаємо їй належну увагу.
Дністер т скажімо, у відповідь на прохання назвати найбільші міста, мабуть, можна почути: Мехіко, Токіо, Шанхай... І це при тому, що саме на наших теренах постав славетний Галич над Дністром, який у часи розквіту та могутності Галицько-Волинської держави був найбільшим містом Європи, територія якого простягалася на 8,5 кілометра з півночі на південь і на 11 кілометрів із заходу на схід.
Ця міська агломерація з центром у княжому Крилосі й знана як Великий Галич за своєю площею значно перевищувала такі міста давнього світу, як Вавилон, Рим, Константинополь… І хоча з плином часу важелів впливу Галича у суспільному житті краю поменшало, але велич все ж збереглася, спонукаючи усіх небайдужих пізнавати її та збагачувати.
Звісно, щоб пізнати велич Галича, треба не тільки мати бажання, але й докласти певних зусиль (з огляду на значні тутешні простори та численні непересічні пам’ятки). Та є унікальна можливість за одну годину осягнути красу столичного міста – зосередження найвищих досягнень давніх русичів-українців. Надає ж таку можливість політ бальоном
Бальон - повітряна куля.    Закрити
чи то пак тепловим аеростатом.
Так, саме під час неспішного льоту у кошику бальона
 
дуже зручно милуватися мальовничими берегами Дністра (при цьому навіть можна торкнутися річкової бистрини), межиріччям його правих притоків – Лімниці та Лукви. Там, на місці поселень первісних слов’янських племен, й було засновано Галич. Про це свідчать численні археологічні знахідки з часів перебування тут уличів, тиверців, білих хорватів.
Галич
Стале і, можливо, укріплене поселення, що дало початок Галичу як місту, виникло десь у VII – ІХ століттях. Підтвердженням цього служить перша писемна згадка про місто – запис в угорській хроніці, датований 898 роком. Галич стояв на перехресті гостинців, що йшли з Русі-України на південний захід і південь та пов’язували її з державами Західної Європи та Подунав’я. Достеменно невідомо, хто саме закладав перші підвалини града – резиденції вождів племінних об’єднань, насипав оборонні вали, які кільцем охоплюють прадавнє городище. І лише літописна Галичина могила дає підставу для припущення, що жив на цих землях державний муж, ім’я якого невід’ємно пов’язане з історією міста. Багате спорядження воїна, похованого у човні, є аргументом на підтвердження гіпотези, що курган на могилі насипано в честь засновника Галича. Завдяки археологічним вислідам встановлено, що центральна частина давнього міста була розташована дещо південніше від сучасного Галича – там, де тепер розкинувся східний загумінок села Крилос. На Крилоській горі, яка здіймається над Луквою і має форму клина, до сьогоднішнього дня збереглися сліди укріплень ХІ – ХШ століть. Як відомо, Галич відігравав провідну роль в епоху монголо-татарської навали. Тоді він, по суті, підхопив знамено давньоруської державності та протримав його аж до середини ХІV сторіччя.
 
Місто короля Данила Галицького дало назву цілому регіонові України. Власне тут був один із наймогутніших осередків державності, тут загартовувався у переможних звитягах галицьких полків на чолі з князями український дух. Тут укладали державні папери, працювали над літописами, переписували і друкували Євангелія, створювали шедеври штуки
Штука - мистецтво.    Закрити
. Тут споруджували білокам’яні храми, подібних до яких не було у всьому світі, тут працювали славнозвісні галицькі зодчі та майстри ювеліри.
Стосовно сучасного Галича дослідники зійшлися на думці, що у княжі часи в цій місцині могла бути торгова пристань, а на Замковій горі – фортифікаційна споруда оборонного значення, одна з найдавніших і найукріпленіших твердинь Галичини. Щоправда, раніше було припущення, що на Замковій горі в Галичі стояв літописний град із палацом. Тепер тут можна споглядати руїни Галицького замку, що височить над Дністром. І саме звідси відкривається дуже гарний краєвид. Замкова гора
А для тих прекрасних прикарпатських краєвидів, якими можуть милуватися адепти повітроплавання з висоти льоту бальона
 
, навіть бракує вишуканих епітетів. Із обладку теплового аеростата відкривається велична панорама, де гармонійно поєднано велич природну, характерними виявами якої є повноводний і стрімкий Дністер та мальовничі навколишні кручі, а також велич архітектурну, збагачувану талановитим і працьовитим місцевим людом впродовж багатьох віків, – зокрема, церквами, оборонними валами, будівлями з Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля, розташованими на території Музею народної архітектури і побуту – підрозділу Національного заповідника «Давній Галич» (до речі, найбільшого у Європі). Політ тепловим аеростатом надає можливість наблизитися до Княжої криниці, Францішкових джерел, оглянути схили Золотого Току, а також поля на загумінках Крилоса, де на початку минулого століття, під час земляних робіт, було знайдено правдивий скарб: масивні срібні браслети, мисочки з тисненим орнаментом, масивні срібні шийні гривні (згодом тут ще двічі траплялися цінні знахідки, серед яких коштовності та гроші). Нема сумнівів у тому, що на цих теренах і сьогодні є багато духовних і матеріальних скарбів. У правдивості такого твердження, мабуть, не сумнівається жоден із тих сміливців, які здійнялися вгору повітряним бальоном
 
, адже під час захопливого льоту вони наче у калейдоскопі оглянули своєрідні яскраві відбитки важливих подій багатовікової історії славетного Галича над Дністром.